Транзитом по Європі. Ford Transit.

Форд Транзит – це серія легких комерційних авто. Своєю популярністю авто завдячує своїм американським корінням – широка колія давала велику перевагу в вантажопідйомності в порівнянні з конкурентами. На цих авто, вперше в класі, почали використовувати спарені задні колеса. Іншою конкурентною перевагою була величезна кількість конфігурацій кузова – це  коротка, довга база, бортові, цільнометалеві кузова, варіанти дубль кабіни, пасажирські версії, тощо. 

Конкуренти в ті часи ще міцно спали, а тому в деяких країнах навіть сформувалось поняття «Транзиту» як класу авто, який характеризував собою легкий комерційний фургон.

В мене на тесті Форд Транзит 2011року випуску з турбованим дизельним двигуном об’ємом 2,2 літра, потужністю 115 к.с., 6-ти ступеневою коробкою передач та переднім приводом. Машина має середню по довжині базу та високу кришу. Повна маса складає 3500 кг, що дозволяє їй без обмежень пересуватись всіма вулицями мегаполісу. Окрім того для водіння такого авто достатньо категорії «В». Вантажопідйомність майже 1800кг. Розмір та параметри ідеального розвізного міського авто.

Машина візуально виглядає більшою та масивнішою ніж є насправді. Єфект підсилюють великі фари вертикальної форми, масивна решітка радіатора та величезний дорожній просвіт. Задня частина - це класична прямолінійна коробка з заокругленими ребрами. Загальне враження – це стримано-елегантний, але в тренді, фургон.

Посадку в салоні Транзиту можна назвати «капітанською». Сиджу дуже високо – бачу дуже далеко. А навколо тебе самий ергономічний салон серед усіх однокласників. Підрахувати кількість ніш для пляшечок з водою різного діаметру одним махом не вийде. 

Посередині передньої панелі поличка для зберігання документів формату А4(!), яка за потреби трансформується в столик для харчування з двома підстаканниками. Зверху справа та зліва ще дві скриньки для мілких речей. В одній з них розетка на 12 вольт. 

Перед пасажирами велика ніша для речей, нижче «бардачок» правильної форми, який також вміщає документи формату А4(!).

Додаткової пошани заслуговують великі двосекційні дзеркала заднього огляду. Завдяки ним, водій контролює простір збоку авто вже починаючи від передніх дверей від самого низу дороги захоплюючи собою «мертву зону» та продовжуючи охоплення аж позаду фургона.

Крісла зручної форми, звісно без жодної бокової підтримки. Додатковою опцією є правий підлокітник водійського крісла, який стане в нагоді в дальній дорозі. Діапазон регулювань на висоті. Незважаючи на наявність глухої металевої перегородки позаду сидінь, місця для регулювання нахилу спинки крісла водія з запасом. Налаштувавши крісло під світ ріст в 187см позаду ще залишилось вдосталь місця для більш вальяжної посадки. 

Окрім того, крісло водія ще має два налаштування подушки крісла. Окремо від спинки налаштовується передня частина подушки, а також є можливість регулювати задню частину подушки, але вже разом зі спинкою. Коли це корисно? От наприклад, маючи налаштоване крісло під міські поїздки, коли виникне потреба поїхати в далеку заміську подорож, не потрібно крутити керування спинки щоб прийняти зручнішу позу. Потрібно лише скористатись регулюванням задньої частини крісла – опустити його, тим самим, змінити кут нахилу всього крісла з вибраними раніше налаштуваннями і подушки і спинки крісла одночасно. Тобто, крісло як качалка змінить кут нахилу. І навіть у цьому випадку простору між водійським кріслом та перегородкою кабіни буде достатньо, що є великою рідкістю в комерційних авто. А от в двох пасажирів поруч жодних можливостей налаштування, окрім того спинки пасажирських крісел розміщенні занадто вертикально. В дальній дорозі це викликатиме дискомфорт.

Педальний вузол правильної компоновки, відстань між педалями достатня для того щоб зимою, будучи в масивних черевиках, не чіпляти сусідні педалі. Дещо великуватим здався хід педалі щеплення, а також викликала нарікання площадка для відпочинку лівої ноги. Вона знаходиться дуже високо. Для того щоб скористатись нею, доводиться згинати ногу в коліні мало не на 90 градусів. Довго перебувати нозі в такому положенні некомфортно, а тому і користі від такого відпочинку мало.
Розміщення всіх приладів на звичних місцях, органи керування також без зауважень. Несподіванкою стає кермо. Воно легкове! 

Діаметр, товщина і навіть форма. «Легкове» кермо в такому великому авто, подумки, ніби позбавляє тебе всієї тієї великої прибудови, що знаходиться в тебе за спиною. Керується машина в кращих «фордівських» традиціях. Те, що інженери Форд Мотор вміють дуже добре налаштовувати кермову частину авто відомо, але ефект який був досягнутий на цьому поколінні Тразитів поки неперевершений. Авто чітко слідує за кермом, висока інформативність у всьому діапазоні і особливо в «нулі». Про зворотній зв'язок варто розповісти окремо. На кермі відчувається постійний соковитий зворотній зв'язок. І цей зв'язок як індикатор стану та положення авто в якому воно перебуває. Відчуття від керма змінюються від «звичайного» до «важкого» рівно на стільки на скільки є більшим сумарний показник ваги авто в цей момент (порожнього чи з вантажем) та показник відхилення авто від попередньої траєкторії. Поясню, якщо доводиться паркуватись на тісній стоянці – кермо легко крутиться однією рукою, якщо пересуваєшся зі швидкістю 110 км/год долаєш пологий поворот кермо наповнюється невеликим зусиллям пропорційним відцентровій силі діючій на авто. Але якщо на великій швидкості спробувати зайти в крутий віраж, на кермі одразу відчуєш всю вагу «буса» та ще й всіх відцетрових сил, при тому зворотній зв'язок в цей момент залишатиметься на найвищому рівні. Більше того таке кермо виконує ще й функцію запобіжника від помилки. Але, якщо, достатньо досвіду, відчуваєш межу, продовжуй. Авто, як по рельсам, тримає траєкторію і слухається керма. Якщо фургон порожній, то міцності підвіски вистачає для того щоб втримувати велику будку від критичних кренів. 

Підвіска в авто збита. На невеликих та середніх нерівностях вона пружна, великі вибоїни зустрічає більш жорсткіше, але без жодних натяків на пробій. На затяжних відрізках з нерівностями можуть проявлятись повздовжні коливання кузова. Цікавим є те, що при різких гальмуваннях жодних проявів розгойдування не спостерігається.
В салоні тихо, відсутні вібрації. Такий ефект був досягнутий завдяки використанню вдосконалених гідроопор двигуна та кришки з кращим шумопоглинанням. Акустичний комфорт в салоні зберігається у всьому діапазоні дозволений швидкостей. Жодних докучань вітру або неприємних завивань двигуна. 

Доступ в моторний відсік здійснюється ключем ззовні. Фордівці кажуть, що це такий стандарт безпеки. Незвичне рішення хай залишиться без моєї оцінки.
Дизельний двигун 2.2 TDCI нового покоління. Степінь стискання 15,5, за рахунок чого, шумових фон від роботи двигуна значно нижче конкурентів. Для того щоб не втратити в потужності та обертальному моменті, тиск в системі впуску збільшили до 1800 бар. Для стабільності нагнітання такого тиску турбіну оснастили електронним керування положення лопаток. І в результаті отримали добрезбалансований агрегат. Двигун дуже еластичний, бадьоро тягне починаючи з самих низів. Наприклад, можна сміло скинути оберти до холостих на четвертій передачі, опустити швидкість до 30км/год, а потім прискоритись до 110км/год на тій самій передачі. Але найбільший його козир – це витрата палива. Уявляєте, реальний середній розхід 8,5-9 літрів на «сотню». Для авто такого класу неперевершений результат. Я не знаю жодного іншого авто повною масою 3,5 тони, яке споживало б стільки ж.

Важіль шестиступеневої коробки передач знаходиться на спеціальному «постаменті» на центральній консолі. Передачі перемикаються  чітко, вибірковість зразкова. Самі ж передачі не короткі і не довгі, і добре підійдуть як для міської так і заміської експлуатації.

Тестове авто додатково оснащене підказчиком оптимальної для економії палива передачі. Це зелена стрілка, яка засвічується кожного разу коли обороти двигуна стають постійними та вищими за 1000 об/хв та коли в запасі є ще вищі передачі. Під час тесту робота стрілки виявилась дуже коректною і насправді вказувала на можливість переключення коли це було доречно. Стрілка також гасне, якщо не змінити передачу, а продовжити розгін на ній. І лише після інтенсивного досягнення високих обертів вкаже на необхідність зміни передачі.

Вантажний відсік тестового авто правильної форми і жодних нарікань не викликав. Обшивка, на вимогу замовника, виконана з ламінованої вологостійкої фанери. 

Освітлення ближнього світла фар нижче середньої інтенсивності, пучок світла розсіяний, що можна пояснити високим розташуванням фар. Натомість до дальнього жодних нарікань.
Резюмуючи, можу сказати, що Транзит цього покоління виявися дуже гідним суперником в класі з явно вираженими лідерськими здібностями. І основною та найважливішою з них є витрата палива. Реальний середній витрата 8,5-9 літрів на 100 км - неперевершений результат!