Тренд на електрифікацію. Nissan Leaf.

2 січня. З повітря ще не вивітрився запах свята, а я з нетерпінням їду за новою машиною для тест-драйву. Людей на вулицях мало і причин для цього дві. Перша – це післясвятковий вихідний, а друга - це мороз. -11 градусів практично при повній відсутності снігу. Але сильний мороз мені в радість і не тому що я не боюсь холоду, а тому що більш екстримальних умов для тестування 100%-го електромобіля годі чекати.

На стоянці мене чекає повністю заряджений Nissan Leaf. Авто було куплено новим в кінці 2014 року і на поточний момент проїхало по нашим дорогам близько 20000км. Перше знайомство саме з цією машиною в мене було більше року назад, одразу після його придбання. На той момент воно розмінювало першу тисячу пробігу. Саме тому, маючи повне розуміння з чим доведеться мати справу, я завбачливо натягнув на себе всі найтепліші речі.

Ніссан Ліф – це, по суті, перший сучасний електромобіль масового виробництва, володар престижного європейського звання Car of the Year 2011.

Чи можна отримати естетичне задоволення від зовнішності Ліфа? Ну, від зовнішності Ніссан Мікри також хтось отримує задоволення. Щось схоже і тут. Перед дизайнерами стояло завдання бути автомобілю не таким як всі. І тут саме в ціль. Чи мріяли ви про таку зовнішність свого авто? Ні… Чи готові ви сприймати його таким? Так… Це ж незвичайне авто, це ж електромобіль! Приблизно такими настроями, на мою думку, керувались розробники зовнішності.

Ключ від авто – транспондер, діставати з кишені потрібно лише для відкривання та замикання авто. Намагаючись врятуватись від холоду стрибаю в білосніжний салон. Якщо бути точним, то в яскраво-білосніжний. Навіть зважаючи на те що вікна авто мають глибоке тонування, всередині дуже світло. І просторо. 

Архітектура інтер’єру та внутрішні габаритні відчуття дуже схожі з Ніссан Тідою. Стверджувати не буду, але мабуть, саме Тіда послужила донором для силового каркасу кузова.

Для запуска авто кнопка дивного рожево-червоного кольору. Тисну, і … тишина. Зате навколо мене ніби новорічна ялинка починають світитися кольорами дитячих електронних іграшок прилади. Ще нерозвіявшимися спогадами від перегляду останнього фільму «Зоряні війни» уявляю себе за кермом штурмового десантного крейсера. І перше, що шукаю на дисплеї, це важливу цифру запасу ходу в кілометрах - 113. Коло неї індикатор рівня заряду батареї – повний. Вмикаю кліматичну систему і важлива цифра запасу ходу в 113км миттєво тане перетворившись на 68. 68(!), панове, прогнозований запас ходу повністю зарядженого Ліфа з ввімкненою кліматичною системою на обігрів при -11! Я спеціально наголосив, що кліматична система ввімкнена на обігрів, оскільки тут також є що роз’яснити. Обігрів салону я вмикав з примусово вимкненим кондиціонером і при цьому система віднімала близько 5кВт від заряду батареї. Але по замовчуванню кліматична система будь-якого авто завжди вмикає одночасно пічку і компресор кондиціонера. Останній для того щоб підсушити повітря в салоні та уникнути запотівання, а можливо і замерзання. Так от, чи то сильний «дубак» чи то перебування в стані афекту від залишкового ходу в 68 км, не дали мені можливість «насолодитись» оновленою цифрою у випадку ще й ввімкнутого компресора кондиціонера. Доречі, тестовий Ліф упакований добре. В комплектації, тільки не іронізуйте, ще є електропідігрів керма та електропідігрів всіх крісел.

Здогадуючись про таку особливість Ліфа і ще одну, про яку я знав ще з попереднього знайомства з Ліфом і яку розповім далі, я і натягнув на себе максимум теплих речей. Продовжу розповідь про пічку. Коли я тестував це авто близько року назад, пізньою осінню, на вулиці було близько +3 градусів тепла, знаходячись в салоні в верхньому одязі мені було комфортно. Але після міста, мені стало цікаво спробувати як поводить себе авто на трасі. Саме тоді я дізнався про те, що Ліф це авто "без пічки".  При швидкості вже 90км/год салон почав наповнюватись холодним повітрям, ввімкнена кліматична система ситуацію практично не змінила. Холодало… Причина такої низької ефективності обігріву криється в самій конструкції обігріву. Будучи сконструйованою за принципом схожим зі звичайним побутовим феном, нагрівальним елементам просто не вистачало потужності щоб обігріти інтенсивний притік холодного свіжого повітря з вулиці. Вернувшись в місто ситуація виправилась, салон прогрівся. Але, нагадаю тоді було +3, а зараз -11.  Цього разу, малий пробіг під час тесту не входив в мої плани, тому вимикаю обігрів, обнуляю покази денного пробігу (для заміру реального запасу ходу) і пробую злитись або змерзнутись з авто.

Селектор перемикання напрямків ходу – пластмасовий джойстик у вигляді шайби з кнопкою посередині. Коло нього схема перемикання «передач» та стояночне гальмо, звісно електричне. Схема перемикання неправильна: вліво вперед – задній хід, вліво назад – режим Драйв, ще раз вліво і назад – режим ЕКО. Натисканням кнопки зверху активується стан Паркінгу. В режимі ЕКО, під час скидання газу або гальмування, авто здатне рекупирувати енергію. Доречі, коробка передач як агрегат тут відсутня, замість неї одноступеневий редуктор. В микаю режим Драйв і значення запасу ходу, я про нього завжди згадуватиму, зі 113 змінюється на 102. 10% втрати, ну ок подумав я. Безшумно вируливши зі стоянки прямую в віддалений район міста, щоб було поменше зівак і побільше простору для фотосесії, а перед тим, по дорозі заїзд на мийку. Проїхавши метрів 800 на шляху в мене затяжний підйом середньої крутості протяжністю кілометра 2-3. А в мене під правою ногою практично постійний крутний момент в 280 нм, який реалізується вже з самого старту. Трохи відовлічу вас на сухі цифри. Під капотом в Ліфа електричний синхронний двигун змінного струму потужністю в 109к.с., 80кВт, які реалізуються в межах 2730-9800обертів на хвилину, а от крутний момент в 280 нм реалізується з 0 і до 2730 обертів. Паспортний розгін 11,9сек. Привід передній. Батарея літій-іонна, потужністю 24кВт/год, знаходиться під підлогою салону. Пікова потужність 90кВт. Маса авто майже 1600кг. 

Об’єм багажника 330 літрів. Так от, їду я в гірку в міському потоці зі швидкістю 50км/год ледве торкаючись газу, а таке враження що мене от-от хтось виштовхне в першу ж шпарину між зустрічними машинами для обгону. По відчуттям це можна порівняти з 2-х літровим турбованим бензиновим двигуном, коли оберти знаходяться в діапазоні 2700-3000 обертів, коли турбіна вже набрала повної сили. Емоції переповнюють, авто неспортивної зовнішності, стрибає вперед за найменшим натисканням акселератора. Але, на акселератор тисни, а про запас ходу не забувай – згадалось мені, перевівши погляд на завітну цифру. А вона підступно, поки я насолоджувався динамікою в режимі Драйв, вирішила танути з пропорцією 4 за 1 реально пройдений кілометр. Мурахи табуном пробігли по шкірі від побаченого значення в 89 , а я лише долаю третій кілометр тесту. Так я довго не наїжджусь. Поспіхом перемикаюсь в режим ЕКО і запас ходу змінюється на 95, а тяга… Пригадується мені з дитинства відчуття коли ти заскочив в переповнений тролейбус і він під всією цією вагою нехотячи рушає. Так і Ліф, тиснеш, а його як підмінили - не їде. Протискаєш педаль сильніше а він з запізненням, нехотячи, ніби той переповнений тролейбус прискорюється. Тішить лише те, що спинилось різке зменшення запасу ходу. Не їду, повзу містом зі швидкістю 40км/год, мені ж ще на мийку, зробити фотосесію та ще й хоч мінімально потестити авто.

Ліф тихий всюди. На вулиці авто рухається безшумно. І тут треба бути обережним, адже ваше наближення не супроводжуватиметься жодним звуком. Тому слід бути особливо обачним в місцях великого скупчення пішоходів. І в салоні також тихо, адже відсутнє найбільше джерело шуму - двигун внутрішнього згорання. Як наслідок складається вражання дуже перфектної шумоізоляції салону. Хоча якщо проаналізувати ізоляцію салону від зовнішніх шумів, то вона слабенька. В салон проникає звук від зимових шин, добре доносяться зовнішні шуми. А ще, якщо прислухатись, в салоні ледве чути звук від роботи електродвигуна, такий собі дуже приглушений специфічний шорох, інтонація якого змінюється від кількості обертів електродвигуна. Схожий на тролейбусний, тільки мініатюрний.

Добрався до мийки я вже з наполовину замерзшими вікнами з середини. Черга. Закриваю машину і бігом грітись в супроводжуюче бензинове авто.

Заїхавши на мийку, де одночасно миються 4 машини, Ліф ні в кого жодного інтересу не виявив. Але, коли машину вже витирали, в бокс заїхало ще одне авто, власник котрого майже зразу попрямував до мене з питанням: «Це ж машина на електриці?» І тут я відчув себе центром автомобільної вселеної, а мій Ліф виявися мало не на подіумі автосалону. Всі присутні виявились бажаючими почути мої враження, мийники таке враження що вирішили ще раз перетерти машину і зовні і зсередини. Я впевнений, що такої підвищеної уваги на цій мийці не збирали навіть суперкари. Тріумф… Для самотніх та людей, котрим бракує спілкування, рекомендую перебування разом з Ліфом в компанії автолюбителів.  Виїзд з приміщення мийки з сильною концентрацією вологи на мороз поставив переді мною та Ліфом новий виклик. Вікна раптово сильно запотіли і почали миттєво замерзати. Варіант один – довелось вмикати пічку з сильним обдувом лобового скла. Обдув скла працює ефективно і за декілька хвилин майже повністю прибрав вологу і не дав їй замерзнути.

Керується Ліф повітряно, зусилля на рулі синтетично легке. Підвіска дуже комфортна. Спереду незалежна пружинна, типу МакФерсон, ззаду – напівзалежна пружинна. Має великий хід, енергоємна та непробивна. Хоч бери і штурмуй лежачих поліцейських на повному ходу. При цьому крени мінімальні, відчувається дія якогось стабілізуючого зусилля. Вся справа в батареях, які знаходяться в найнижчій точці авто, підлозі. Вага батарей максимально понизила центр ваги авто і наділила його здавалось непоєднуваними властивостями: дуже комфортною підвіскою та відмінною стабілізацією. Заходжу на дугу з явним перевищенням швидкості, смикаю кермом і пробую провокувати знос передньої осі. Такого філігранного процесу я не очікував. Процес розвитку зносу можна зразково розкладати на етапи і розглядати в автошколі. Авто спочатку ніби попереджає, потім запитує чи впевнений я, що мені саме зараз потрібен знос осі. Так, відповідаю я різкіше довертаючи кермо, і авто плавно починає зісковзувати. Але варто лише трохи розпрямити кермо або скинути газ, як воно знов слухняно стає на дугу. А якщо хочеш занос, як в підручнику, трішки розпрями траекторію, добав газ та доверни кермо і авто ввічливо трансформує знос в занос. Хочеш ковзати двома осями, не скидаючи газ в заносі, доверни ще кермом. Перфоменс. Такого зрозуміло-керованого та одночасно комфортного поводження авто я ще не зустрічав.

Про педаль акселератора. Внизу під нею є кнопка. При натисканні педалі «в підлогу» вона активує режим kick-down. Працює вона і Драйві і в ЕКО. В режимі ЕКО без такого режиму було б важко, оскільки реакції дуже запізнілі.

Гальма з сюрпризом. Відчуття на педалі ватне, неінформативне, зусилля доводиться дозувати на вмання, особливо в режимі ЕКО. В цьому режимі при гальмуванні відбувається рекуперація енергії в тягову батарею. Саме в цей момент сповільнення стає ще більш розмазаним. Ефективність мені також здалась слабою. Суб’єктивно здалось, що гальмівний шлях міг би бути меншим. 

Чарівна цифра - 56км. Вибираюсь з міста на маленький відрізок траси. Авто відмінно тримає пряму. Стараюсь тримати швидкість 60-70км/год, оскільки пригадується мені ще з перших курсів Університету, витрата енергії дорівнює практично квадрату швидкості. А тому крейсерські міжміські швидкості не для Ліфа. Хоча під час мого першого знайомства я спробував поїздити швидко. В розгоні до 60 км/год авто вистрілює, можна сміло тягатись зі старту з 2 літровими атмосферними двигунами. Далі динаміка поступово йде на спад і при швидкості 100-120км/год вона порівнювана вже з атмосферним двигуном об’ємом 1,6. Вище важко, при 130 вже ніхто нікуди не спішить розганятись. Максималка заявлена виробником – 145 км/год.

Але зараз не їду, повзу. Таке собі екораллі. Нога ледве лежить на педалі, кермо тримаю майже не торкаючись, щоб не провокувати електропідсилювач на зайве споживання енергії, а цифра вже 35. Страшно. Їду я один, з супроводжуючим авто ми розпрощались ще на мийці, а до місця куди мені потрібно вернути авто кілометрів 15.

При перших знайомствах з приладами вражає велика кількість інформації, що виводиться на прилади. Якісь нові значення, всі різнокольорові, але з часом адаптуєшся, зайве ігноруєш. На основній панелі приладів перед водієм  розміщені: зверху індикатор витрати енергії або її рекуперації, справа завітна цифра – показник запасу ходу в км, зліва показник температури батареї, по центру, зазвичай, актуальний щодо поточного стану батареї показник часу необхідного для повної дозарядки батареї від різних за потужністю джерел живлення. Також в центр можна вивести і інші показники бортового комп’ютера. 

Зверху над основною панеллю приладів невеличка додаткова. На ній швидкість, час, температура за бортом і дивне деревце, яке час від часу заповнюється гілочками.  По мірі повного заповнення деревця гілочками навколо нього засвічується один сектор і все починається знову. Вирішив розібратись в цій дивній грі. А зміст такий, під час їзди кожного разу коли ти використовуєш рекуперативне гальмування на деревці засвічується гілочка. Зміст гри - назбирай чим більше дерев за поїздку, або нарекупируй як можна більше енергії. От така собі ексклюзивна екозабавка для водія.

І я вже їду в місті, завітна цифра – 20, але розумію що дотягну по любому, а якщо не дотягну, то до фінішу рукою подати. Ну а тепер на повну: вмикаю радіо, пічку. Темніє, а тому і фари вмикаю одним махом.  Останні 2 км ледве сунучи містом я провів в компанії звичних опцій сучасного авто, та ще й в режимі Драйв. За ці 2 км Ліф витратив не мало не багато, а 10 планових км. Повернув я машину з завітною цифрою залишкового ходу – 10км.

Пригадуєте, на початку тесту я обнулив покази денного пробігу авто для визначення реального пройденого шляху. 46км(!). Спершу навіть не повірив і вирішив що коли знайомився з бортовим комп’ютером ненароком обнулив покази. З самого початку тесту я з певною періодичністю фіксував на фото показники приладів центрального дисплею. На ньому ж відображається і загальний пробіг авто. Віднайшовши першу фотографію на телефоні, яка була зроблена під час першого запуску на стоянці і взявши до розрахунку поточний пробіг, нескладним математичним розрахунком підтвердив пробіг в 46км. Тобто співвідношення реально пройденого шляху до планового становило 1 до 2,23. Залишкових 10 км вистачило б ще на 4 км реального пробігу. Тепер я можу стверджувати, що повністю заряджений Ліф, який показує запас ходу в 113км при температурі на вулиці -11 градусів в реальності здатен проїхати не більше 50км. Окрім того зауважу що тестові 46 км пробігу на 80% були пройдені по місту в режимі ЕКО та стилі їзди «черепаха», серед них менше 1 км на стоянці в режимі тестування налаштування ходової. Знос, занос, дуга, об’їзд перешкоди але також в дуже тендітному режимі. 20% - по трасі, також в режимі ЕКО зі швидкістю 60-70км/год з одним єдиним прискоренням до 90км/год для одного єдиного обгону фури. 43км з 46 були пройдені при повній відсутності ввімкнення будь-яких пристроїв, нагадаю, і навіть пічки. 3км пройдені з включеною кліматичною системою, з котрих 2 км ще й з ввімкнутими фарами ближнього світла. 

Доречі, освітлення дороги ближнім світлом мені сподобалось. На Ліфі стоять LED фари головного світла. І ту це сприймається не як дорога опція, а як життєва необхідність, адже споживання цих фар менше за звичні.

Протягом всього тесту Ліфу я відчував постійне напруження. Швидко не їдь, різко не нажимай, гальмуй плавно, рекуперуй, не вмикай, думай, плануй … про драйв забудь, просто переміщайся … переживай про запас ходу, можливість та місце підзарядки. Щось схоже відчуває власник смартфона на морозі, коли заряду залишилось менше 7%, а він чекає на дуже важливий дзвінок за результатами якого потрібно здійснити ще декілька, а можливості підзарядки нема.

Вийшовши з авто та повернувши ключі, я відчув неймовірне полегшення. Ковток свіжого повітря і  мене просто розпирає відчуття свободи. Пересівши в бензинове авто, я тепер чітко зрозумів що таке свобода пересування, гарантована нам Конституцією.

Які враження залишив Ліф по собі? Міський гаджет індивідуального користування. Він ідеально підійде на роль другого або третього авто в родині. Коли хтось один з сім’ї має стандартний денний маршрут зразка дім-робота-дім з невеликими можливими відхиленнями типу школа, супермаркет або зустріч з друзями, але тільки в межах міста. Ну, а обов’язковою умовою залишається можливість під’єднання зарядного пристрою в місці вашої ночівлі. Залишити авто просто де-небудь на вулиці, або заночувати з ним в непередбачуваному місці, скажімо в друзів або родичів, може виявитись проблемою. Про поїздки в інше місто годі мріяти.

Але донедавна ми і про такий електромобіль мріяти не могли. А про те, що це буде серійний масовий продукт взагалі не йшлося. Технології не стоять на місці, вади прибиратимуться, а сильні місця підсилюватимуться. В 2017 році нас чекатиме нова модель Ліфа, тоді і стане відомо наскільки технологічно розвиваються ці авто і чого від них чекати в майбутньому.